У кожного з нас були свої плани, мрії, вектори руху та розвитку. Та усе вщент розбила війна, розгорнута державою-терористом росією. Однак сила українців у тому, що ми не впадаємо у відчай, не здаємося, а продовжуємо працювати. Лиш тепер для одної спільної омріяної мети – Перемоги України.
До повномасштабного вторгнення громадська радниця Вікторія Вольська займалася розвитком активностей для мешканців своєї Селидівської громади, що у Донецькій області, працювала над створенням молодіжного центру, планувала й готувалась до проведення адвокаційної кампанії з ґендерного бюджетування. Але війна змінила плани…
Тепер Вікторія зосередилась на одному – допомозі іншим. Для цього жінка спільно з іншими активістами долучилася до створення волонтерського гуманітарного центру, а також адаптувала діяльність своєї громадської організації під потреби земляків.
Детальна розповідь з уст Вікторії – в рубриці «Наші люди всюди. Історії війни»
Волонтерством я активно почала займатися у 2014 році. У 2016 заснували ГО “Країна вільної громади”. До війни наша організація займалася організацією активностей для розвитку мешканців громади: проводили різноманітні тренінги з неформальної освіти для дорослих, часто влаштовували покази документальних фільмів тощо. Останнім часом працювали над створенням молодіжного центру «Гілка». Але через напад росії офіційне відкриття центру довелося відкласти до нашої перемоги, а діяльність повністю переформатувати під потреби земляків
– розповідає Вікторія
За два дні після початку вторгнення Вікторія взяла участь у створенні волонтерського гуманітарного центру «Українська рука допомоги», першочерговим завданням якого є – допомагати мешканцям громади, переселенцям, родинам військовослужбовців, а також людям з інвалідністю.
Ми об’єдналися. В нашу команду увійшли різні люди, різних професій, різної віри, різного віку та соціального статусу. І ми: волонтери молодіжних центрів, молодіжні працівники, громадські радники, розуміємо, що війна закінчиться, нашою перемогою, і відновлювати країну треба нам разом.
Зараз наш центр допомагає, як цивільним, так і військовим, які перебувають на передовій. Місія нашого центру – немає чужого горя, немає чужого болю. Кожен хто потребує допомоги, має її отримати. Ніхто не забутий – ми всі велика Українська родина!
– поділилася представниця АГРУ
У березні громадська організація, в якій працює Вікторія, частково евакуювалася у Заставну, що на Буковині, але продовжує допомагати мешканцям своєї громади продуктовими наборами, засобами гігієни, ліками, дитячим харчуванням й одягом.
Окрім благодійної роздачі речей першої потреби ми допомагаємо з евакуацією та розміщенням. А ще зараз плануємо спільно з іншою громадською організацією відкрити в Чернівецькій області шелтер, тобто безпечне місце, де жертви домашнього насильства зможуть отримати тимчасовий захист від кривдника/ці, підтримку психолога та соціальних працівників, інформацію
– говорить жінка
За словами Вікторії, швидко змінити діяльність та адаптуватися до нових умов вдалося завдяки сильній волонтерській команді, яка створювалась ще з 2014 року.
Щоб допомагати іншим в умовах війни, у вас самих має бути дуже міцна команда однодумців і віра в те, що ви робите. А ще – велике бажання повернутися додому і збудувати громаду вашої мрії
– переконана громадська радниця
АГРУ пишається, що в її спільноті такі сильні, небайдужі люди з великим серцем.
Дякуємо Вікторії за її найщиріші прагнення та дії, що неодмінно приведуть до Перемоги!
Коментарі