Рівно 5 років минуло від випуску першого набору громадських радників. Тоді, у 2017 році, 22 активних небайдужих українців пройшли спеціалізоване навчання й стали першопрохідцями побудови параюридичної спільноти в Україні. Сьогодні ж вони несуть ідеї правопросвітництва у своїх громадах, допомагаючи іншим в підвищенні їхньої правової обізнаності.
Серед учасників пілотного набору громадських радників була і Лілія Волошина Бойко, яка наразі координує Центральний регіон АГРУ.
Сьогодні ми вас із нею познайомимо!
В рамках бліц-інтерв’ю #pro_АГРУ ми поставили Лілії 5 питань – про її діяльність регіональної координаторки, мотивацію та покликання.
Й ось які натхненні відповіді отримали!
- Який регіон ви координуєте?
Вітаю! Я тимчасово виконую обов’язки координатора Центрального регіону. У нас чудовий координатор – Денис Рєзник, якого обрали на загальних зборах АГРУ. Однак, зараз Денис служить в ЗСУ, чим ми дуже пишаємося та з нетерпінням чекаємо на його повернення. За рекомендацією Дениса при погодженні з Коордрадою та головою АГРУ мені запропонували на час війни побути координатором Центрального регіону.
В його склад входить Дніпропетровська, Полтавська, Кіровоградська області з містами Дніпро, Кіровоград, Полтава, Горішні Плавні, Жовті Води, Кривий Ріг, Кременчук та села.
- Як і коли розпочалась ваша особиста історія в АГРУ?
5 років тому я випадково натрапила на об’яву щодо проходження навчання громадських радників. Хто це? Чим вони займаються? Я не розуміла. Але все ж заповнила анкету. Так я потрапила в перший, найрідніший набір громадських радників. Скажу, що цей набір дійсно особливий, бо організатори зібрали нас з усієї України, ще й таких – що всі на одній хвилі
.
До АГРУ доєдналась одразу, коли вирішили створити Асоціацію.
- Які особливості роботи громадських радників вашого регіону?
В цей складний для країни та для кожного з нас час всі радники наближають перемогу! До нас звертаються ВПО щодо поновлення документів, отримання допомоги. Також є запити від хлопців з передової щодо надання ліків, військового одягу, їжі, військової амуніції, сіток. Громадяни приходять із запитами, як отримати допомогу по смерті чоловіка чи сина, що загинули на війні, як зареєструватися ВПО тощо.
- Що вас надихає у діяльності регіонального координатора АГРУ? А що є вашими джерелами натхнення у житті?
Інколи в мене з’являються переживання щодо виконання обов’язків регіонального координатора. Адже основна робота займає багато часу. Але, коли я бачу, на що здатні наші громадські радники заради перемоги, то це підіймає дух, це і є джерелом натхнення. А, коли отримую зворотний зв’язок від радників – то аж «крила виростають». Окрім того, позитивний результат розв’язання проблем громади надихає.
По життю я люблю подорожувати. Бачити й пізнавати щось нове. А ще люблю допомагати людям. Це моя життєва місія. Люди звертаються з різних питань. І я буду не я, якщо не зможу допомогти
- Що, на вашу думку, найголовніше в роботі громадського радника?
Бути громадським радником – це покликання. Не кожен може допомогти людині у вирішенні того чи іншого питання. До громадського радника може звернутися будь-хто і він обов’язково знайде відповідь, надасть допомогу у вирішенні проблеми людини. Саме це є головним в нашій роботі. Бачити позитивний результат, отриманий з нашою допомогою, – найкращий мотиватор для подальшої діяльності та подолання труднощів. Ми вчимося, розвиваємося, ми несемо позитивні зміни в свої громади. Це надихає й окриляє!
Коментарі